Литовці діляться «Літом в русі» – 2500 українських дітей отримали велосипеди, ролики та скейти
Поділіться у своєму акаунті Facebook 
Ініціативу «Українські діти в Литві» підхопили сотні, тисячі литовців. Тут вже не раз довели, що існування громадянскького суспільства не міф і його силами можна без перебільшень робити дива. Заклик організаторів акції «Ratuota Vasara» (приблизний переклад «Літо, що обертається») поділитися з українськими дітьми всім, що має колеса і коліщатка, був підхоплений інфлуенсерами від прем’єр міністра до поп зірок. Соц-мережамі прокотилася хвиля підтримки. Чотири тижні літа сотні литовців приносили новий та власний дитячий транспорт. А під час Дня друзів – найвідвідуванішої події для українців в Литві – волонтери готували, ремонтували, розпаковували та видавали дитячий транспорт. В суботу біля Білого мосту дуже людно. Хтось сидить на мяких кріслах з морозивом, хтось співає разом з гуртом на сцені, а хтось грає в бадмінтон. І ще – ви побачите довгу чергу до майданчика, де вишикувались сотні “вєліків”, бордів, самокатів. 2500 дитячих рук вже отримали такі бажані ролики, скейт чи велосипед. Особливу увагу організатори звертають на підлітків. Саме вони найважче переживають зміни, з якими змушені миритися через війну. На думку психологів, саме вони після кількох місяців війни знаходяться в найгіршому емоційному стані. Тож отримати поштовх до активного літа – те, що зможе відовлікти і розрадити їх.
Засновник “Українські діти в Литві” Лаурінас Шешкус:
“Зараз вони почуваються гірше. Я не психолог, тому, можливо, я занадто сміливий, щоб про це говорити, але з першого тижня війни й донині я бачу та спілкуюся з українськими дітьми та матерями. Зараз їм важче, ніж кілька місяців тому. Ці матері, вони весь час кудись бігли, намагаючись вижити, захистити дітей. Вони тікали на чужину, шукали даху над головою, їжі. В шоковому стані в них було багато сил. Вони були налякані, але дуже сильні. Всі вірили, що все скоро скінчиться. Тепер, через три місяці, ці сили залишають їх. Їхня вдячність і щирість нікуди не зникли, але стає все більше порожніх поглядів, навіть злості. Злості на весь світ, панічних атак… Не залишаймо їх зараз сам на сам !”
